Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говоруха

Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VІ. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРУХА"
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.
Підсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -шлю, -шлеш, гл. Подсылать, подослать. Менші сестри... підослали наймичку воспитать хурмана: хто приїхав. Св. Л. 121.
Смалький, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ, морозѣ). Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — силу в велику дійшов додому. Васил. у.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.