Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Віршувати, -шую, -єш, гл.
1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче.
2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Гарнючка, -ки, ж. Красавица.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко!
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Черва, -ви, ж. соб.
1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
2) Личинки пчелъ.
3) Мозговые глисты у овець.
