Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гогіт

Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГІТ"
Гирка, -ки ж 1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. І. 139. 2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Обміть, -ті, ж. Стремнина или водоворотъ съ быстрымъ теченіемъ. Вас. 173.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Слота, -ти, ж. = сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. Ув. слоти́ще. Чуб. V. 1146.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.