Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр.
Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його.
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Повтомлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ). Чи повтомлялись, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися?
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
