Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір.
Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши.
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Соболевий, -а, -е. Соболиный.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть.
