Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Висловити, -ся. Cм. висловлювати, -ся.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Кав! меж. Выражаетъ пискъ ребенка, щенка, мяуканье кота, крикъ галки и пр.
Прикладно нар.
1) Складно, связно. Усе так одповідає прикладно, як хлопець удатний. Пише прикладно одно до 'дного. Лаяться прикладно.
2) Примѣрно.
Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
