Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Олійничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ олійниця.
2) Жена олійника.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила.
