Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Пускатися, -каюся, -єшся, сов. в. пуститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Пускаться, пуститься. Мідяні човна, золоті весла. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай. Пустимось кіньми, як дрібен дощик. Два роки в речі не пускався. Не трать, куме, сили, пускайсь на дно.
2) Расти, вырасти. Червона рожа зацвіла; і треба ж, на біду, — край неї хміль пустився.
3) Только сов. в. Начать, стать; начаться. Пустився я йти, коли дощ. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів.
4) — на що. Итти, пойти, рѣшиться на что. Я не вірю, щоб Христя на таке пустилася.
5) — чого. Выпускать, выпустить изъ рукъ. Як припала до кухля, неначе її уста до його прикипіли, та поти всього не випила, — не пустилася. пуститися берега. Забросить все, ни о чемъ не заботиться, опуститься. Чи можно ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. А я теж пустилась берега. Де було перш чисто, — тепер сміття по коліна.
6) духу пускається хто. Испускаетъ духъ, умираетъ. Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш?
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Сталь, -лі, ж.
1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі.
2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Харпацтво, -ва, с.
1) Бѣдность, нищенство.
2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
