Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говорючий

Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРЮЧИЙ"
Іванова мушка, -ки, ж. Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Пожинати, -на́ю, -єш, сов. в. пожати, -жну, -жнеш, гл. Пожинать, пожать. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Взяли мене да й пожали, у снопики пов'язали. Чуб. V. 538.
Совгатися, -гаюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.