Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
