Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоблюванка

Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОБЛЮВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОБЛЮВАНКА"
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Федьк. І. 27. Леньмо, поленьмо до свого пана. Чуб. III. 440. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну. Н. п.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Желех. Ум. пароїк. Гол. II. 15, паройок. Желех.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. МУЕ. ІІІ. 41. Роскраємо серце на дві половині. Чуб. V. 856.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОБЛЮВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.