Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоголь

Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛЬ"
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був. О. 1862. V. 35.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Наїмли́ти, -лю́, -лиш, гл. = наямлити. Наїмлила у Н. грошей. Зміев. у.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Укупитися Cм. укуплятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.