Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноття

Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. І. 90.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.