Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноття

Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи. О. 1861. XI. 111.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Чуб. V. 1052. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини. Г. Барв. 363.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл.ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Черенка, -ки, ж. 1) = черен 2. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. І. 16.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.