Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годинник

Годинник, -ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 34. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Щог. В. 140. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи з-за пазухи свого годинника. Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. Cм. еще: година 1, годинка 2, годильник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДИННИК"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Зави́ти IICм. Завивати II.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе. Левиц. ПЙО. І. 369.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Сиротіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76).
Статура, -ри, ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.