Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говіння

Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІННЯ"
Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Дігтя́рня, -ні,, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis. Вх. Пч. I. 5.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.