говіння
Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. 2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Том 1, ст. 296.