Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. 5) Землянка? Cм. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. ,
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба.
