Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми!
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
