Вищербити, -блю, -биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Дійсно нар. = Дійсне.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Піддашшя, -шя, с. = піддашок. Гучно, гучно у світлиці батьки розмовляють; любо їх сини Настусю в піддашші вітають.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. 2) Невольникъ, арестантъ. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. Не всі ми його робом ходимо. Пора.... про Україну робом иншим дбати. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом.
