Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говорливий

Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРЛИВИЙ"
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила. Ном. № 4054.
Кохан, -на́, м. = коханець. Вх. Лем. 427.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Проміна, -ни, ж. = промін. Проміна одному служить. Ком. Пр. № 681.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.