Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говоритися

Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИСЯ"
Виторопень, -пня, м. 1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно. 2) Пучеглазый.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Оббризкувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зкати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Парть, -ти, ж. 1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть. Галиц. 2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть. Галиц.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку. 2) Быстро сдѣлать что-либо.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Семишник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.