Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Нереститися, -щуся, -стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Забажалось йому скоромини.
