Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноїти

Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇТИ"
Гірний, -а, -е. Горный.
Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. І. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. Борз. у. І сів же на жежелі. Прилуц. у.
Лиси́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus. ЗЮЗО. І. 110.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній. Лубен. у.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр. Шух. І. 148, 257, 255, 305, 306, 192, 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.