Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку.
Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ).
Кватиря, -рі, ж. = кватира. Да й іди, мати, поскорій із хати! Да что й, мати, на ворота поглядаєш? Да чому й, мати, да кватирі не шукаєш? Мені звелів капраль іти на кватирю. Виглядає в кватирю, чи не йде ще мужик з поля.
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Підстава, -ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина.
