Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнучий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Відгадувати, -дую, -єш, сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвѣчать, отвѣтить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку. Грин. ІІІ. 655.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Шевч. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.