Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається.
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Лежить мила на усю скамницю.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. 2) Собака. Ум. цюрка, цюрочка.