Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годун

Годун, -на, м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував. Ном. ст. 301, № 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУН"
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. І. 75. Иноді труну заквітчують калиною. Ном. № 13427.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Зжовти́ти, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Уперве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧГ. 28.
Шеляг, -га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Черн. у. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.