Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говільниця

Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Cм. прирубувати. 2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю... Мил. М. 48.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї. Васильк. у.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.