Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говільниця

Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула. Чуб. V. 668.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.