Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говільниця

Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІЛЬНИЦЯ"
Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у. 2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью. Шух. І. 144.
Морови́й, -а́, -е́ Моровой. морова губка. Труть для удержанія кровотеченія. Подольск. г.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.