Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнійний

Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙНИЙ"
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. К. ЦН. 246. І заревли тоді гармати джерелаті. К. Дз. 70.. Cм. Жерелатий.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Обрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. обректи́ся, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Харьк. Cм. обрік 1.
Підстіжжя, -жя, с. Подстожье.
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду. ЗОЮР. І. 302.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Тачівка, -ки, ж. = качалка. Шух. І. 154. Та макогін ся женит, тачівка замуж ішла. Гол. II. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.