Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнійний

Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙНИЙ"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Нянька, -ки, ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Ропа, -пи, ж. 1) Сукровица. 2) Разсолъ. Солоний як ропа. Ном. № 12381. 3) Нефть. Шух. І. 15.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Шкарідь, -ді, ж. Мерзость, гадость. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.