Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гній

Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Баранковий, -а, -е. Барашковый. Шейк.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Почеревина, -ни, ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міусск. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = почеревщина 2. Міусск. окр.
Рощ... = розч..
Сертувати, -тую, -єш, гл. Таскать сюда и туда. Розбійники вдвох напали мене тай таскають; довго сортували мене сюди та туди по двору. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.