Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гній

Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Костьольний, -а, -е. = костельний. К. Досв. 125.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы. Вх. Зн. 42.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).
Полоток, -тка, м. Грудь гуся или гусь разрѣзанный вдоль надвое, просоленный и прокопченный. Маркев. 159.
Проказати Cм. проказувати.
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Шостачок, -чка, м. Ум. отъ шостак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.