Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гній

Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими. Гн. I. 96.
Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Обдурити Cм. обдурювати.
Окружки нар. = округи.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.