Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годитися 1

Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? МВ. І. 31. 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. Рудч. Ск. L 148. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). КС. 1883. ІІІ. 670. 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Сим. 231. Кров не водиця, розливати не годиться. Ном. № 4074. Квочку годиться підсипати в неділю. Грин. II. 19. Так не годиться говорити. Левиц. І. 316. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДИТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДИТИСЯ 1"
Єднора́л, -ла, м. Генералъ. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Чуб. V. 999. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. Федьк. ІІІ. 121.
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Поперераховувати, -вую, -єш, гл. Вновь пересчитать (во множествѣ).
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Чуб. V. 236. Спогадай, чим був ти спершу. К. ХП. 64. 2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю. Н. п.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДИТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.