Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа.
Жанда́рка, -ки, ж. Жена жандарма.
Квакун, -на́, м. = квак.
Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли.
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль.
