Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть.
Кадовбина, -ни, ж. Небольшая прорубь.
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Порозставляти, -ля́ю, -єш, гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків.
Стовпець, -пця, м.
1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. різницький стовпець для разрубыванія мяса. різницьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка.
2) Родъ печенья: гречишникъ (въ родѣ опрокинутаго стаканчика съ узкимъ донышкомъ). І ласощі все тілько їли — сластьони, коржики, стовпці.
3) Часть снувалки (Cм.).
4) У разнощиковъ мелкаго товара: 10 пачекъ швейныхъ иголокъ.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Cм. хутрувати.
