Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годний

Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. ІІІ. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. Н. П. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДНИЙ"
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Лакерда, -ди, ж. Порода морской рыбы. Левиц. І.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене. Харьк.
Помовка, -ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Спичасто нар. Остроконечно.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.