Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годний

Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. ІІІ. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. Н. П. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДНИЙ"
Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. І. 9. Ум. бодачок.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата. К. Досв. 48.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Обмерти Cм. обмірати.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. І. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.