Букшпановий, -а, -е. Буксовый.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Козаченьки в Волощині господарити хотять.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы.
Душа́рка, -ки, ж. и душарь, -ря, м. Въ заговорѣ отъ душі (опухоли на шеѣ) повидимому въ значеніи душительница, душитель. Мав душарь дев'їт синов, мала душарка дев'їт доньок.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна.
2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
