Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гожий

Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Ном. Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. Чуб. ІІІ. 38. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. Н. п. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЖИЙ"
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.