Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадюччя

Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧЧЯ"
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Обриднути Cм. обридати.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Скласти, ся = складати, -ся.
Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.