Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говбур

Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВБУР"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде. Черн. г.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Зла́мувати, -мую, -єш, сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. K. Досв. 66. Був зламаний закон Мойсеїв. Єв. І. VII. 23. Байда... не зламав своєї віри. К. ЧР. 83.
Набри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.
Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.