Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говбур

Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВБУР"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Дещо. Тече вода в синє море, та не витікає. Шевч. 37. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. ( Залюбовск.). Чого сорочка така куца? — Бо така витекла. Ном., стр. 287.
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина. ЗЮЗО. І. 141.
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Незділивий, нездільний, -а, -е. Неуслужливый. Вх. Зн. 41.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.