Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Одинець, -нця, м.
1) Единственный сынъ. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши.
2) Одинъ человѣкъ. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають.
3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи.
Хибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться. Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся. Хибнувсь віз.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр.
