Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Жиді́вочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жиді́вка. 2) = птица синюк.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1.
Побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Рибальство, -ва, с. Рыболовство.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Страшетно нар. = страшенно.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L.
