Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноївня

Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇВНЯ"
Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. І. 33.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЇВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.