Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Допусти́ти Cм. допускати.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток.
Заборя́нство, -ва, с. Хожденіе на заработки по принужденію, съ цѣлью добыть денегъ для уплаты податей. Cм. забір.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Наза́вжди нар. Навсегда.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Дощі частійш перепадали.
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота.
2) Довольно большой, объемистый.
