Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноївка

Гноївка, -ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇВКА"
Вадко нар. 1) Вредно. Левч. 16. 2) Тошно. Левч. 163. вадко мені. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже! Вх. Лем. 417.
Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільнийРаст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперецьГрин. III. 539.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Рострутити Cм. ростручати.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г)городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЇВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.