Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годунець

Годунець, -нця, м. = годун. Ном. ст. 301, № 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУНЕЦЬ"
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заму́рзаний, -а, -е. Замусленный, испачканный. Замурзана така! сказано — дитина: чи їсть, чи п'є, то по грудях тече; а там мокре таке полізе на двір і бавиться в поросі. Св. Л. 99. Киргизя замурзане. Шевч. (О. 1862. ІІІ. 4).
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Перенести Cм. переносити.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай бють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. І. 183.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.