Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

годунець

Годунець, -нця, м. = годун. Ном. ст. 301, № 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОДУНЕЦЬ"
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Зучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. зучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Пріучаться, пріучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.
Лю́то нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш? Стор. II. 269.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик. АД. II. 110.
Скількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОДУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.