Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичинка

Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНКА"
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ. Вх. Пч. II. 5.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Немога, -ги, ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати. Кіевск. у.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.