Варіянт, -ту, м. Варіантъ.
Векелия, -лиї, ж. Труть. Cм. вакелія.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл.
1) = вимащуватися, вимаститися.
2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Кно́рос, -са, м. Кабаній самецъ, не кладеный.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Лисий лисого здалека бачить. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
