Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихованка

Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОВАНКА"
Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе. Угор.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.