Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах.
Околотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ.
2) околотити хату. Покрыть крышу околотом.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Мережані ярма, тернові занози.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
