Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня.
Пороскидатися, -даємося, -єтеся, гл. Разбросаться (во множествѣ).
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Посирий, -а, -е. Сыроватый.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти.
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило.
