Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихурятися

Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХУРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХУРЯТИСЯ"
Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. ІІІ. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. І. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХУРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.