Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихурятися

Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХУРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХУРЯТИСЯ"
Блоска, -ки, ж. = блощиця. Желех.
Жа́йворонків, -кова, -ве Принадлежащій жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня. Мир. ХРВ. 3.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Осад, -ду, м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = осада 4. Лохв. у.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХУРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.