Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичитувати

Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. МВ. (О. 1862. І. 92). І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. Грин. І. 289. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? О. 1862. І. 69. 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами? Г. Барв. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИТУВАТИ"
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка. Желех.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл. 1) = перекудлити. 2) Перебросать, перерыть.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Міусск. окр. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився. Мкр. Г. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.