Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихоріти

Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРІТИ"
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.