Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний

Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАТНИЙ"
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Накува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась. Мет. 257.
Приторжити, -жу, -жиш, гл. = приторгувати. Новомоск. у.
Хрестини, -тин, ж. мн. Крестины. Мил. 22. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми. Ном. № 8054.
Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.