Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний

Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАТНИЙ"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Захмарити Cм. захмарювати .
Напе́вно нар. Навѣрное.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.