Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихилятися

Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. О. 1862. V. 82. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? Грин. ІІІ. 627. 2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися. Рудч. Чп. 43. 3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться. 4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях. К. ЦН. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИЛЯТИСЯ"
Бартка, -ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обух и плас съ вістрям. Шух. I. 289.
Безберегий, безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Гуля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гулянка.
Жат́и Ii, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько. Чуб. III. 250.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Вас. 192. Чуб. 382, 386. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Алв. 22. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. ІІІ. 16. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. же́рдочка.  
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117. Я вже завважив мирового, який він. Н. Вол. у. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Н. Вол. у. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. Костом. (О. 1862. VI. 10). 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Набавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип'ю, зараз поставлю. Чуб. V. 1088. 2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Гол. І. 127. Набавити лиха, страху, хороби..
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.