Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихилятися

Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. О. 1862. V. 82. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? Грин. ІІІ. 627. 2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися. Рудч. Чп. 43. 3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться. 4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях. К. ЦН. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИЛЯТИСЯ"
Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Н. п. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Крадько, -ка, м. = крадій. Желех.
Одужати Cм. одужувати.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Пімста, -ти, м. Месть.
Поодц.. Cм. повідц..
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть. О. 1862. IV. Слов.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.