Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихлюватий

Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮВАТИЙ"
Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли. Рудч. Чп. 236.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Пробуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. пробуркатися, -каюся, -єшся, гл. Просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться. Византія пробуркалась, витріщав очі. Шевч. 60. Прокинься, милеє дитятко, пробуркайся і проходись. Котл. Ен. II. 37.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Просатарка, -ки ох. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458.
Роскукарікатися, -каюся, -єшся, гл. О пѣтухѣ: раскричаться.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.