Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вициркати

Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЦИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЦИРКАТИ"
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Підстіжжя, -жя, с. Подстожье.
Підторжя, -жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Мир. Пов. II. 97. Сім баб — своє підторжя. Ном. № 9085.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Царгати, -гаю, -єш, сов. в. царгвути, -гну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Вх. Зн. 77. Царгнув пес за ногу. Вх. Зн. 77.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЦИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.